ІРПІНСЬКА МІСЬКА публічна БІБЛІОТЕКА ім. Максима Рильського

м.Ірпінь, вул. Шевченка, 3-а

тел. 67-239, 67-287

Бібліотека обслуговує читачів з 10.00 до 18.00.

Вихідний день – понеділок.

Бібліотека має сучасний універсальний фонд, це:
• Загальні галузеві енциклопедії, довідники, словники;
• Офіційна та ділова інформація;
• Література з суспільних галузей знань: природознавча, технічна, медична, історична, економічна, політична та ін.;
• Навчальна література для вищих та середніх навчальних закладів;
• Кращі зразки світової та вітчизняної класичної літератури;
• Художні твори на всі смаки.

Працює абонемент, читальний зал з безкоштовним WI-FI, Інтернет-центр, відділ рідкісної книги, різні творчі гуртки (докладніше – пункт меню Творчі об’єднання при бібліотеці).

Історія Ірпінської міської публічної бібліотеки

На початку 1945 року гостинно відчинила двері назустріч своїм читачам наша бібліотека, яка була одночасно і Києво-Святошинською районною бібліотекою, із штатом 2 бібліотечних працівника. Розмістилась вона при будинку культури міста Ірпеня (нині міський будинок культури по вул. 74-ї стрілецької дивізії) в двох маленьких кімнатках площею 25 кв.м. Уявімо собі це книжкове царство”: пічне опалення, гасове освітлення, напівтемрява в читальному залі. До послуг читачів були три стелажі з книгами, три книжкові виставки: «Вивчаймо біографію Леніна та Сталіна», «Вчасно і без втрат зберемо урожай і достроково виконаємо хлібозаготівлю», 4 столи і 4 стільці, та після страхіть війни люди тяглися до знань. Щоденно бібліотеку відвідувало 100-140 читачів. Основними формами масових заходів були голосні читки, бесіди, колективні читання, обговорення книг.

Незабаром бібліотека вже мала 3 тисячі книг, зібраних і подарованих жителями Ірпеня, передплачувала 39 назв газет і журналів, обслуговувала за рік біля 800 читачів, в тому числі 240 дітей. Першими бібліотечними працівниками були Толпигіна К.С., Коваль Н., Біба Н.Ф., Мачуговська К.В.

У 1952р. на посаду завідуючої бібліотекою була призначена Синиціна Наталія Олександрівна, яка понад 45 років віддала становленню і розвитку бібліотечної справи в місті, за що була удостоєна у 1999 році звання «Почесний громадянин міста». В 1952 році фонд бібліотеки вже нараховував 10 тис. примірників, але матеріальна база була ще слабкою. Те ж тісне приміщення, в якому було розміщено 10 шаф і стелажів з книгами, 5 книжкових вітрин, 9 столів.

Перед невеликим колективом бібліотеки із штатом 3 чол. ставились надзвичайно великі завдання в роки «будівництва комунізму» та «формування світогляду радянської людини»: першочергове комплектування фондів суспільно-політичною літературою, зокрема, творами класиків марксизму-ленінізму, їх пропаганда, зв’язок з школами партосвіти, проведення різноманітних лекцій. Робота бібліотеки, її книжкові фонди були заідеологізованими.

Неодноразово на засіданні райвиконкому піднімалось питання про виділення нового приміщення для бібліотеки, і ось в 1961р., їй було віддано приміщення, збудоване під перукарню в центрі міста по вул. Леніна, до якого пізніше було добудовано читальний зал. Площа нового приміщення бібліотеки збільшилася до 150м2. В ці роки в бібліотеці підібрався згуртований колектив спеціалістів, які продовжували працювати в ній і далі від 20 до 45 років. А саме: Синиціна Н.О., Гречулевич С.М., Микитянська М.Д., Толпигіна К.С., Комаренко Г.Ф. При бібліотеці був створений прекрасний бібліотечний актив, залучений до масових заходів, ремонту бібліотечного фонду.

Частими гостями бібліотеки були відомі українські письменники, які відпочивали в Будинку творчості письменників в Ірпені і радо зустрічалися з читачами. У книжковому фонді бібліотеки є книги з їх дарчими надписами. Велику роль у роботі бібліотеки займала краєзнавча діяльність по вивченню історії Приірпіння. Був згуртований колектив краєзнавців і створена міська краєзнавча комісія під керівництвом Синиціної Н.О. Зусиллями краєзнавців було підготовлено і випущено 14 томів літописів і краєзнавчих бюлетенів.

23 березня 1965р. за рішенням облвиконкому (№ 188) бібліотека перестає бути Києво-Святошинською районною і перейменовується у Ірпінську міську бібліотеку для дорослих, штат бібліотеки становив 6 чоловік. На 1.01.1966 р. книжковий фонд налічував вже 21200 примірників книг, читачами бібліотеки було 3626 жителів міста, яким видавалось за рік біля 83 тис. книг, проводилось біля 50 різноманітних масових заходів.

Загальному піднесенню рівня діяльності бібліотек сприяла проведена на початку 1977р. централізація мережі 7 масових бібліотек Міністерства культури в місті Ірпені та селищах Буча, Ворзель, Гостомель, Коцюбинське. Ірпінська бібліотека стає центральною міською бібліотекою, її штат збільшився 16 чол. Виділяються значні кошти на поповнення фондів бібліотек міста, зміцнення матеріально-технічної бази.

В 1977 році розпачалося будівництво нового приміщення центральної міської бібліотеки на першому поверсі житлового будинку по вулиці Шевченка. На фото закарбовано момент будівництва цього приміщення, на задньому плані - старе приміщення бібліотеки.

Справжнього свята діждалась бібліотека, коли в 1983р. отримала нове, одне з найкращих в області приміщень в центрі міста збудоване за типовим проектом загальною площею 1200 м2, сюди ж була переведена і міська бібліотека для дітей. До послуг читачів запрацював читальний зал на 40 місць. Більше 100 учнів та студентів щоденно займалися в залі, готуючись до занять.

Читачам абонементу був організований широкий відкритий доступ до книжкового фонду на 50 книжкових стелажах, де тематично були представлені кращі зразки художньої і науково-популярної літератури.

У 1983 році, директором ЦБС призначена Циганенко Олена Єгорівна в зв’язку з виходом Синиціної Н.О. на пенсію.

У 1989 році при центральній бібліотеці була організована міська літературна студія «Дебют». В літературно-музичній вітальні регулярно почали проводитися літературні вечори, зустрічі з письменниками, організовувалися виставки майстрів декоративно-прикладного мистецтва.

За отримання державної незалежності 1991 року у діяльності публічних бібліотек відбулися суттєві зміни. Важливим кроком на цьому шляху стало переосмислення її соціальної ролі, розширення функцій, оновлення принципів і змісту діяльності.

У 1998р. році був створений сектор цінних і рідкісних видань на основі колекції букініста Кропиви П.Ф., переданій центральній бібліотеці.

З 1992 року почали надаватися послуги з ксерокопіювання документів.

У 2009 році створений інтернет-центр, який надає низку додаткових послуг.

Бібліотека сьогодні.

Сьогодні книжковий фонд центральної бібліотеки налічує близько 80 тис. примірників, передплачує 13 назв газет та 32 назви журналів, нашими читачами є 6тис. дорослих та дітей нашого міста.

Структура

адміністрація

відділ обслуговування читачів

відділ формування, використання і комплектування єдиного книжкового фонду, сектор рідкісних видань

методично-бібліографічний відділ (сектор краєзнавчої роботи).

За ці роки бібліотека перетворилася на сучасний багатофункціональний інформаційний, просвітницький та культурно-масовий центр.

В інтернет-центрі можна користуватися сервісом інформаційних послуг та отримати необхідну консультацію спеціаліста, у затишному читальному залі та на абонементі ознайомитись з оновленим книжковим фондом та виставкою рідкісних і цінних видань, полистати свіжі газети та журнали, переглянути на екрані телевізора літературні відео програми та книжкову рекламу, відео інтерв’ю з сучасними письменниками, в літературно-мистецькій вітальні зустрітися з творчими людьми: письменниками, художниками, майстрами декоративно-прикладного мистецтва, відвідати інтелектуально-просвітницькі мультимедійні заходи для молоді, зустрітися з краєзнавцями і попрацювати в інформаційно-краєзнавчому центрі, знайомлячись з історією та сучасністю літературно-мистецького Приірпіння. Важливого значення надається вивченню та поширенню бібліотечних інновацій. Так після проведеного поточного ремонту відбувається впровадження автоматизації роботи бібліотеки. Створені та ведуться сторінки закладу у всіх популярних соціальних мережах.

Рішенням сесії Ірпінської міської №6416-79-VII від 19 березня 2020 Ірпінській центральній міській бібліотеці було присвоєно ім'я Максима Рильського.

Творчий вечір поетеси Ю.Бережко-Камінської 7-мий психологічний форум