флешмоб

Іноваційні форми бібліотечних масових заходів серед читачів

Баркемп – це неформальна конференція на цікаві теми, формат якої передбачає вільне спілкування усіх учасників заходу. Чому варто зробити свій баркепм: досвід, ви стаєте лідером спільноти, авторитет, нові можливості, задоволення.
1) Всі учасники співорганізатори
2) Безкоштовно, або за символічну плату
3) Більше спілкування з символічну плату
4) Кожен має право виступити
5) Баркемп – це драйв

Флешмоб (миттєвий натовп)– Флешмо́б (також флеш моб і флеш-моб, англ. flash mob — «спалахуючий натовп», flash — спалах, mob — натовп) — це заздалегідь спланована масова акція, зазвичай організована через Інтернет або інші сучасні засоби комунікації, у якій велика кількість людей оперативно збирається у громадському місці, протягом декількох хвилин виконує заздалегідь узгоджені дії (сценарій), і потім швидко розходяться.

Рух флешмоба виходить із того, що у флешмоб-акцій є типові правила. Найважливіші їхні пункти:
1) Начебто спонтанне дійство. Заборона збиратися або привертати увагу на місці до акції, одночасний початок і закінчення акції її учасниками. Після акції потрібно миттєво зникати з місця дії в різні сторони, і робити вигляд начебто ні чого й не було.
2) Сценарій повинен привносити абсурдність у те, що відбувається.
3) Жорстке дотримання сценарію.
4) Не викликати агресивної реакції. Не порушувати законів і моральних засад, не показувати ніяких політичних поглядів.

Вебінар - це «віртуальний» семінар, організований за допомогою Інтернет-технологій. Вебінару властива головна ознака семінару - інтерактивність. Інакше кажучи, ви робите доповідь, слухачі задають питання, а ви відповідаєте на них.

1) Заздалегідь сповіщайте потенційних слухачів про дату і час вебінару.
2) Запустіть рекламну кампанію вебінару.
3) Сплануйте зручний час для вебінару.
4) Виробіть показники для оцінки ефективності вебінару.
5) Проведіть тестовий запуск вебінару.
6) Надайте цікаву інформацію.
7) Не бійтеся використовувати багато тексту
8) Перевірте свого доповідача.
9) Один добре, а двоє краще.
10) Провокуйте обговорення.

Квест (від англ. англ. quest - пошук, пошуки пригод) - аматорське спортивно-інтелектуальне змагання, основою якого є послідовне виконання заздалегідь підготовлених завдань командами або окремими гравцями.

В залежності від правил, змагання можуть бути різних видів:
Спосіб переміщення: Пішохідний; Автомобільний; Екстремальний; Комбінований
Місце проведення: В приміщенні; На відкритому повітрі
Тип завдань:Інтелектуальні; Ігрові; Пошукові; Екстремальні.
Територія: Місто; Область; Країна; Міжнародний.

Термінологія:
Час проходження - час, що витрачається на проходження всієї гри;
Завдання - етап cценарія гри, що складається з одного або декількох завдань;
Капітан - обов'язковий учасник команди, який представляє її інтереси перед організаторами;
Мапа - мапа місцевості;
Квестер - гравець в один з видів квеста;
Код - буквено-цифрова інформація, яка служить для підтвердження проходження завдання та отримання наступного, або фіксації часу його проходження;
Команда - добровільне об'єднання, зареєстроване для участі у грі;
Рейтинг - кількісний показник (або показники) участі команди в грі протягом певного періоду часу;
Сценарій - сукупність всіх завдань, послідовність вирішення яких заздалегідь не відома учасникам і визначається в ході проходження рівнів гри;
Учасник, гравець - особа, що бере участь у грі;
Чек-пойнт - пункт перевірки присутності команди на відповідному завданні;
Екіпаж - учасники, які знаходяться під час гри в одному транспортному засобі.

Основні переваги використання формату квесту в командоутворючему тренінгу:
1) Квест дозволяє співробітникам дізнатися один одного в умовах необхідності прийняття швидких і адекватних рішень;
2) Квест виявляє приховані якості співробітників, як-то прихованих лідерів, інтелектуалів, логістика, схильності та звички людей;
3) Квест дозволяє співробітникам і клієнтам краще познайомитися з продукцією компанії, так як всі сценарії носять тематичний характер і прив'язані до корпоративної культури;
4) Екстремальні етапи дозволяють спільно пережити емоційні сплески, що психологічно зближує учасників події;
5) Інтелектуальні етапи дозволяють розвинути ерудицію і виявити спритність;
6) Ігрові завдання викликають масу позитивних емоцій і радісних спогадів, сприяють розвитку комунікативних якостей.

Сінквейн (походить від французького слова "п’ять") – це вірш, що складається з 5 рядків. Ідею розробила американська поетеса Аделаіда Креспі на початку ХХ століття під впливом японської поезії. Ця форма останнім часом стало активно використовуватися в дидактичних цілях як ефективний метод розвитку мовлення, та як інструмент для аналізу, синтезу складної інформації. Це засіб, дозволяючий розвивати творчі можливості, викладати складні ідеї, який передається кількома словами, вимагає вдумливої рефлексії.

Правила складання сінквейну:
У першому рядку заявляється тема, предмет;
у другому – дається опис теми, предмета, як правила, двома прикметниками.
Третій рядок складається з трьох дієслів, які характеризують дію предмета, який зазначений у першому рядку.
В четвертому – фраза, у якій виражено ставлення автора до теми чи предмету.
П’ятий рядок – одне слово-резюме, синонім, який узагальнює чи розширює зміст теми, зазначеної у першому рядку.
Приклад задає бібліотекар.

Тема: современная литература:
Молодая, интерестная
развивается, растет, движется
"Я мыслю – значит, я существую"
Перспектива.

Ток-шоу. На обговорення аудторії виноситься філософське питання (наприклад, "Що таке любов?"). Учасники обговорюють кілька життєвих ситуацій (або обігруються акторами самодіяльного театру або гуртка). Присутнім пропонується висловити свою думку і дати пораду, як діяти в запропонованій ситуації. У такому форматі можна обговорювати будь-які проблеми (молодіжні, сімейні тощо).

Театр книги (для дітей). Інсценується сюжет певної дитячої популярної книги, або кілька епізодів із неї. Крім репетцій група дітей навчається також артикуляційної та дихальної гімнастики, вчаться накладати грим, осягають ази акторської майстерності. Плануються і проводяться цикли спектаклів до народних свят, цикли за народними казками тощо.

Урок-панорама. Проводиться на базі школи, обо окремий клас запрошується у бібліотеку. Подання матеріалу супроводжується демонстрацією відеофільмів, слійдів, фотографій, плакатів. Відповідно до форми заходу вибираються і теми, наприклад "Древній Київ: від Подолу до Печерська", "Рідна вулиця моя" тощо.

Літературне лото. Дещо видозмінена, літературна вікторна. Принцип "лото" залишається той же, що і у вікторини: запитання - відповідь. Але кожне запитання зашифроване під номером. Номери добираються довільно, так як у звичайному лото. Вірні та невірні відповіді підсумовуються і за підсумком визначається переможець. Як допоміжний метод учасникам дозволяється скористатся деякою довідковою літературою. Таким чином, бібліотекар має можливість довести корисність довідково-інформаційних видань.

Кiлькiсть переглядiв: 29