флешмоб

Іноваційні форми бібліотечних масових заходів серед читачів

Айстопер –( той, що зупиняє очі)- поняття, яке використовується в рекламній справі. Основне призначення – привернути увагу. Сильним айстопером вважають колір, особливо яскравий. В бібліотечній практиці – це об’єкти , що привертають увагу користувачів. Їх використовують при оформленні книжкових виставок.

Бенефіс бібліотеки – театралізована програма вшанування бібліотеки з метою виховання дбайливого відношення до кращих традицій бібліотеки та привертання уваги організацій, фірм, які у перспективі можуть стати спонсорами бібліотеки. Бенефіси в деяких випадках можливо побудувати на ігровому сценарії, включаючи видовищні елементи.

Бенефіс читача – це представлення бібліотекою в театральній формі одного з найактивніших читачів. Мета заходу – популяризація кращого читацького досвіду, рекомендації книг на прикладі активного читання, ілюстрація позитивного прикладу читання.

Брей-ринг – проводиться як підсумкова гра-змагання після отриманих знань. Гра проводиться в 3 тури, в кожному турі – по 3 запитання. Кількість команд може бути не обмеженою, але досвід показує, що оптимальна кількість від 2 до 6. Слід враховувати, що при кількості граючих команд, більше двох гру ерудитів краще проводити, збираючи відповіді у письмовій формі. Тоді кожна команда має можливість дати свій варіант відповіді, а не одна, що першою отримала право на відповідь, піднявши руку. Для цього необхідно питання продумувати так, щоб вони мали чітку, коротку відповідь. Команда має 1 хвилину.

Бібліографічний огляд – розповідь про документи, об’єднані спільною ознакою. Розрізняють два типи оглядів – інформаційні і рекомендаційні. Перед інформаційним оглядом ставиться завдання оперативного, цілеспрямованого інформування певних груп читачів про літературу, що має для них інтерес. Перед рекомендаційним оглядом ставиться завдання педагогічного характеру: зацікавити читача певною літературою, вплинути на його вибір. До інформаційних оглядів включаються видання різних типів і видів і за кількістю значно більше, ніж до рекомендаційних; до оглядів другого типу – здебільшого видання однієї тематики, одного автора і в обмеженій кількості (5-7 назв).

Бібліомарафон – імпровізована гра змагання, мета якої полягає в тому, щоб якнайповніше розкрити структуру довідково-бібліографічного фонду бібліотеки, стимулювати у юнацтва розуміння і потребу в набутті умінь та навичок самостійного пошуку інформації, створити умови для невимушеного спілкування бібліотекарів та користувачів. Визначальною умовою гри є швидкість та правильність відповідей на поставлені запитання. Проведення «марафонського забігу» передбачає подолання «спортсменами» декількох перешкод у межах установленого часу. У змаганні беруть участь дві або три команди. В разі дострокового виконання завдання команді присуджується допоміжний бал. Для оцінювання «спортивних» досягнень запрошується журі. 5.Бібліографічна закладка – одна із малих форм рекомендаційної бібліографії. Допомагає користувачам зробити перші кроки до розширення кругозору, підвищення культури читання, Закладка близька до плану читання, різниця в тому, що вона відштовхується не від теми, а від конкретної книги. Зміст: 1. Назва книги; 2. Анотація по можливості; 3. Короткий список книг цієї тематики.

Бібліографічний список – це бібліографічний посібник з простою структурою. Для нього відбираються книги і статті за темою (20-25 назв), виданих, як правило, за останні 3-5 років. Книги можна групувати по розділах, до розділів складаються невеликі вступні тексти. До рекомендаційного списку бажано додавати коротку передмову.

Бібліо-кафе – форма заходу, побудованого за типом кафе, де в меню замість блюд подаються книги (автори, міні-заходи). Наприклад, «В «Бібліоменю» входять книги на будь-який смак: від невигадливих книжкових страв до самих смачних і вишуканих!

Баркемп – це неформальна конференція на цікаві теми, формат якої передбачає вільне спілкування усіх учасників заходу. Чому варто зробити свій баркепм: досвід, ви стаєте лідером спільноти, авторитет, нові можливості, задоволення.
1) Всі учасники співорганізатори
2) Безкоштовно, або за символічну плату
3) Більше спілкування з символічну плату
4) Кожен має право виступити
5) Баркемп – це драйв.

Бібліомікс(змішувати)- включають тематичний бібліографічний огляд, до якого включають різноманітні документи: книги, періодичні видання, відео-, фотодокументи, електронні видання.

Бібліофреш (свіжий) – бібліографічний огляд книжкових новинок.

Буктрейлер - це короткий відеоролик(до 3-хв.) за мотивами книги, що є сучасною формою реклами книги, засобом її просування, заохочення до читання. Основне його завдання – яскраво та образно розповісти про книгу, зацікавити, заінтригувати користувача. Такі бібліотечні відеоролики знімаються як про сучасні книги, так і про ті, що стали літературною класикою.

Вебінар - це «віртуальний» семінар, організований за допомогою Інтернет-технологій. Вебінару властива головна ознака семінару - інтерактивність. Інакше кажучи, ви робите доповідь, слухачі задають питання, а ви відповідаєте на них.

1) Заздалегідь сповіщайте потенційних слухачів про дату і час вебінару.
2) Запустіть рекламну кампанію вебінару.
3) Сплануйте зручний час для вебінару.
4) Виробіть показники для оцінки ефективності вебінару.
5) Проведіть тестовий запуск вебінару.
6) Надайте цікаву інформацію.
7) Не бійтеся використовувати багато тексту
8) Перевірте свого доповідача.
9) Один добре, а двоє краще.
10) Провокуйте обговорення.

Вікторина – цікава гра, у процесі якої в логічній або хронологічній послідовності ставляться запитання, що об'єднані загальною темою. Підбір запитань здійснюється із врахуванням вікових особливостей, рівня знань. Може бути як окремим заходом, так і складовою комплексних заходів.

Гра-обговорення - у ході обговорення користувачі і бібліотекарі говорять не від себе, а від особи взятої на себе ролі, наприклад, автора книги чи героя видання. На перший погляд, гра-обговорення нагадує читацьку конференцію і диспут, однак її мета — привернути увагу до розмови за допомогою користувачів, всіх героїв видання, його автора, критиків. У цьому відображається прагнення бібліотеки зацікавити користувачів проблемою, книгою.

Географічна гра «Де це відбувалося» (необхідно на карті позначити місце, де проходило дійство, описане в декількох книгах, титульні сторінки яких розміщені поряд).

Година цікавих повідомлень. Вона може бути тематичного характеру, універсального змісту, присвячена певним особам. Інформація, що прозвучить на заході, має бути цікавою для слухачів, відповідати їх інтересам.

День бібліографії – це комплексний захід з популяризації бібліографічних знань, вироблення навиків користування бібліографічними посібниками, бібліографічного пошуку та покращення бібліотечного обслуговування взагалі. Ефективними будуть Дні бібліографії, на яких ведеться популяризація всього ДБА бібліотеки. 13.День інформації – це комплексна форма бібліографічного інформування, мета якої - надати користувачам інформацію про книги та інші джерела інформації на певну тему або літературу, яка надійшла до бібліотеки протягом певного часу. До програм включають організацію виставок літератури, причому не тільки книг, а й періодичних видань; виставки довідкових та інформаційних видань; проведення бесід, бібліографічних оглядів, переглядів літератури.

Діалог – розмова, бесіда і передбачає розмову, обмін думками між двома особами. Як бібліотечних захід діалог може проводитися між групою юнацтва та запрошеним гостем, наприклад, письменником, художником, лікарем, правознавцем, істориком, військовим, психологом тощо. Розмова відбувається в режимі: «запитання – відповідь», причому взаємно.

Диспут – як метод популяризації літератури передбачає зіткнення різних, протилежних точок зору на одну тему або проблему, що піднімається в художньому творі. Мета диспуту – пошук найбільш вірної оцінки висвітлених в книзі ідей, думок. Читачі під час участі в диспуті вчаться не лише вміло висловлювати свої думки, погляди, але й аргументовано їх захищати.

Естафета - гра, огляд винахідливості, фантазії, гумору, де учасники вигадують один для одного завдання на імпровізацію (вигадати і показати сценку, інсценізацію з якогось літературного твору, передати пантомімою зміст приказок, загадок, прислів'їв та ін.) і по черзі їх виконують.

Екологічний екстрім - «екстрім» - крайність. Захід на якому подається інформація про екстремальні екологічні проблеми людства. Особлива увага приділяється популяризації творів екологічної спрямованості. Доцільне тут використання творів письменників-фантастів (Рея Бредбері, Бєляєва, Стівена Кінга, Уельса, укр. автора Тендюка) у творах яких висвітлюються глобальні проблеми екологічної катастрофи.

Ерудит-конкурс «Чарівний світ казок». Бібліотекар пропонує дітям казкову квітку, на кожній пелюстці якої загадки з українських народних казок. Діти відривають пелюстку, і мають відгадати загадку, назвати казку. Велику кількість літературних ігор бібліотекарі проводять, взявши за основу телевізійні конкурси: «Розумники, розумниці», «Найрозумніший», «Зоряний час», «Брейн-ринг», «Що? Де? Коли?» та ін.

Ерудит-лото – це гра конкурс, де молодь має наготу перевірити або підвищити свій інтелектуальний потенціал з різних галузей знань (літератури, мистецтв, фольклору, міфології тощо). Мета такого заходу полягає також і в популяризації цікавої довідкової літератури, яку має бібліотека, створенні умов для емоційного, невимушеного спілкування бібліотекарів і читачів. Гра побудована запринципом лото: читачі повинні «підкреслити» відповідь на запитання, тобто вибрати правильну серед запропонованих варіантів.

Заочна екскурсія або мандрівка має на меті розширити світогляд учнів, поповнити їхній багаж знань, стимулювати пізнавальну активність. Може бути проведена у формі усного журналу, бесіди за «круглим столом», прес-конференції. Сценарій передбачає розробку маршруту і відповідну послідовність дій: вступне слово ведучого, що оголошує мету екскурсії і маршрут, невеликі повідомлення учнів із переглядом наочності, обговорення, виступи, підбиття підсумків і планування нового маршруту. У ході підготовки учні читають рекомендовану літературу, відвідують пам'ятні місця, готують повідомлення, наочний матеріал (ілюстрації, фотоальбоми, стенди, діафільми ).

Зустріч з актуальною книгою - не обов'язково проводиться з новою книгою, головне, щоб тема її була актуальною для читацької аудиторії. Для зустрічі необхідно підготувати читацьке коло, зустріч повинна пройти як засідання читацького або любительського клубу, але вона обов'язково повинна бути повністю присвячена детальному знайомству з книгою, реалізуючи її науковий, інформаційний та пізнавальний потенціал. Сценарій зустрічі повинен послідовно відображати структуру книги та вимагати стільки частин, скільки в ній розділів (глав). Зустріч ця призвана до залучення інтересу до книги та її вплив на її проблемно-тематичне читання користувачів бібліотеки.

Ігри-змагання можуть бути побудовані як вікторини «Запитання — відповідь» (літературний турнір, ток-шоу, конкурс-загадка ) чи на сюжетній драматургії (КВК, «Поле чудес»). Ігрові конкурси організовуються за визначеною схемою, яка передбачає підготовку учасників і завдань, журі, створення «інтер'єра» програми, нагородження переможців.

Інформ-шоу: шоу - видовище, вистава, чиїсь дії, заходи, розраховані на привернення до себе уваги. Дійство з музикою, з метою надання інформаційної допомоги населенню, задоволення їхніх запитів через періодику - розкриття фонду періодичних видань за допомогою традиційних і нетрадиційних форм популяризації.

Інформ-коктейль - у даному випадку значення слова «коктейль» використовується як поєднання в собі різного, різнорідного. Захід на якому поєднається повний комплекс соціально-значущої інформації: правової, ділової, екологічної, краєзнавчої та ін.

Інформаційно-розважальний калейдоскоп – в основі проведення заходу лежить принцип роботи калейдоскопу – зміна явищ. Захід проводить з метою інтелектуального розвитку юнацтва та цікавого проведення дозвілля, має комплексний характер. Увагу юнацтва приверне книжково-ілюстративна виставка – панорама, де будуть представлені «цікавинки» з історії, географії, астрономії, мистецтва тощо. Бібліотекарі готують невеликі повідомлення з різних галузей знань, що обов’язково зацікавлять юнаків та дівчат. Крім цього проводяться вікторини, музичні паузи.

Інтелектуальний аукціон – інтелектуальне змагання, яке проводиться за принципом книжкового аукціону, де можна «купити» матеріалізовану в книзі, репродукції, фотографії, слайді духовну цінність. «Купівля» здійснюється шляхом пред’явлення певних знань, що вимагає «продавець». Завдання ля учасників аукціону можуть охоплювати різні галузі знань. Мета: закріплення авторитету Знання, стимулювання інтересу до інтелектуальних та художніх цінностей, джерел інформації.

Інтелектуальний бій – змагання юнацтва, яке можна проводити, наприклад, в декілька раундів з визначеним часом. Група учасників інтелектуального бою заздалегідь готується до заходу. Можна провести змагання з якогось предмету. Що вивчається в школі. Завдання готують і бібліотекарі, і самі учасники, які по черзі виконуються, від раунду до раунду. Під час проведення бою ведучі пропонують розділитися на команди. Головний акцент у змаганні робиться на взаємному обміні запитаннями та відповідями між командами, які самі будуть оцінювати суперника. Загалом змагання оцінюють експерти (бібліотекарі, вчитель).

Каскад інформаційних повідомлень - «каскад» у перекладі - стрімкий, невпинний потік великої кількості маси чого-небудь, в даному випадку захід на якому подається інформація з періодичних видань із бурхливого потоку цікавих повідомлень.

Калейдоскоп літературних казок – зацікавить читачів молодшого шкільного віку. Під час підготовки заходу діти читають літературні казки, а на заході дивляться театралізовані уривки, відгадують автора, назву казки.

Квест (від англ. англ. quest - пошук, пошуки пригод) - аматорське спортивно-інтелектуальне змагання, основою якого є послідовне виконання заздалегідь підготовлених завдань командами або окремими гравцями.

В залежності від правил, змагання можуть бути різних видів:
Спосіб переміщення: Пішохідний; Автомобільний; Екстремальний; Комбінований
Місце проведення: В приміщенні; На відкритому повітрі
Тип завдань:Інтелектуальні; Ігрові; Пошукові; Екстремальні.
Територія: Місто; Область; Країна; Міжнародний.

Термінологія:
Час проходження - час, що витрачається на проходження всієї гри;
Завдання - етап cценарія гри, що складається з одного або декількох завдань;
Капітан - обов'язковий учасник команди, який представляє її інтереси перед організаторами;
Мапа - мапа місцевості;
Квестер - гравець в один з видів квеста;
Код - буквено-цифрова інформація, яка служить для підтвердження проходження завдання та отримання наступного, або фіксації часу його проходження;
Команда - добровільне об'єднання, зареєстроване для участі у грі;
Рейтинг - кількісний показник (або показники) участі команди в грі протягом певного періоду часу;
Сценарій - сукупність всіх завдань, послідовність вирішення яких заздалегідь не відома учасникам і визначається в ході проходження рівнів гри;
Учасник, гравець - особа, що бере участь у грі;
Чек-пойнт - пункт перевірки присутності команди на відповідному завданні;
Екіпаж - учасники, які знаходяться під час гри в одному транспортному засобі.

Основні переваги використання формату квесту в командоутворючему тренінгу:
1) Квест дозволяє співробітникам дізнатися один одного в умовах необхідності прийняття швидких і адекватних рішень;
2) Квест виявляє приховані якості співробітників, як-то прихованих лідерів, інтелектуалів, логістика, схильності та звички людей;
3) Квест дозволяє співробітникам і клієнтам краще познайомитися з продукцією компанії, так як всі сценарії носять тематичний характер і прив'язані до корпоративної культури;
4) Екстремальні етапи дозволяють спільно пережити емоційні сплески, що психологічно зближує учасників події;
5) Інтелектуальні етапи дозволяють розвинути ерудицію і виявити спритність;
6) Ігрові завдання викликають масу позитивних емоцій і радісних спогадів, сприяють розвитку комунікативних якостей.

Конкурс-естафета. Кожний його етап може мати самостійну назву і мету.

Конкурс на кращу назву книги допомагає глибокому вивченню книги, вмінню користуватися довідковим апаратом книги, бібліотеки, бібліографією та ін.

Конкурси читачів – змагання, під час якого виявляють найбільш ерудованих учасників. Розповсюдженим видом конкурсів є турніри. Читачі діляться на 2 команди, турнір відбувається за принципом «питання –відповідь». Турнір захопить читачів – дітей, якщо питання для конкурентів діти будуть самостійно шукати в енциклопедичних виданнях. Команди по черзі «атакують» і«обороняються», ставлячи запитання супротивнику і колективно готуючи відповідь.

Кросворд – Кросворд «Тайни книгозбірні» можна запропонувати читачам середнього шкільного віку на підсумкових бібліотечних заняттях. Правила цього бібліокросворду передбачають: той, хто відгадав хоча б одне слово з кросворду, стає володарем міні-приза – олівця, закладки тощо. А той, хто розгадає весь кросворд і першим дізнається про зашифровану в ньому фразу, стане власником хорошої книги.

Книжковий аукціон – ігрова форма роботи, що поєднує елементи бібліографічного огляду, вікторини, літературної гри. Вже сама назва заходу є своєрідною рекламою для читачів. На бібліотечному аукціоні пропонується не майно, а книги. Щоб «купити» книгу, треба розплатитися знаннями. Для проведення аукціону потрібно вибрати тему, підібрати літературу, яка буде «продаватись». Аукціон доречно проводити з метою презентації нових надходжень до бібліотеки та підвищення попиту на них. Вибирається 5-7 книг – «лотів», що на даний період є бестселерами або користуються попитом серед різних груп читачів. Потім визначити ціну, якою стане активність користувачів та їхніх правильні відповіді на запитання аукціоніста. За цими ознаками ведучий заходу і його помічники встановлюють «покупця» певної книги, який одержує першочергове право на її прочитання.

Літературний аукціон – форма гри-змагання. Ведучий оголошує тему запитань (наприклад, назвати книги, в яких використовуються числівники або займенники), учасники пропонують варіанти відповідей. Коли варіанти вичерпані, ведучий рахує до трьох, супроводжуючи кожну цифру ударом молотка. Переможцем стає той, хто дав правильну відповідь. Матеріалом для літературного аукціону можуть бути приказки, прислів’я, загадки на різні теми, літературні твори (наприклад, згадати твори, в назві яких звучить будь-який колі, або вірші, присвячені порам року). Захід може бути присвячений одному письменнику чи поету. Для активізації гри ведучий може використати підказки (ключові слова, нагадати деталі, прочитати епізод із твору).

Літературні ігри активізують читання, стимулюють їх звернення до художньої, науково-пізнавальної, довідкової літератури, розвивають логічне мислення. Для найменших читачів в бібліотеці ще може бути гра «Знавці казок». Читачам пропонується пригадати, наприклад, казки, в яких літературний герой, ім’я, якого починається з певної літери («К» - «Колобок», «Кіт у чоботях», «Котигорошко»). Або назвати казку за поясненням. Наприклад, одним із завдань може бути таке: цей будинок ніхто не будував, жити в ньому мали право лише 5 братів, але в скрутну хвилину вмістилося майже все лісове царство. (Рукавичка). 37.Літературний суд – вид літературної гри, обговорення героїв книги, літературне розслідування, організоване у вигляді театралізованого судового засідання. Театралізований характер цієї форми передбачає відповідне оформлення приміщення, підготовку учасників заходу – представників «захисту», «звинувачення», «суду». Літературний суд, як і інші активні форми масової роботи, сприяє глибокому сприйняттю прочитаного.

Літературні вечори. Привабливість літературного вечора – в його мобільності. Його можна присвятити будь – якій темі, знаменній даті, творчості окремого автора, ювілеям. В основі літературного вечора завжди лежить літературний сценарій, в якому читач має почути невідомі йому факти на заявлену тему. Існує декілька модифікацій літературного вечора – літературно – музичний вечір, літературно – музична вітальня. Як правило, вони розраховані не невелике коло читачів. Свідоцтвом ефективності проведення таких форм буде, якщо ці заходи переростуть у клуб за інтересами. Для літературних вечорів характерні затишна атмосфера, дружні відносини, прагнення підкреслити неформальність спілкування. Часто вони проводяться при свічках, за чаєм. Літературні вечори можуть бути тематичними, меморіальними, жанровими, та ін.

Літературне лото. Дещо видозмінена, літературна вікторна. Принцип "лото" залишається той же, що і у вікторини: запитання - відповідь. Але кожне запитання зашифроване під номером. Номери добираються довільно, так як у звичайному лото. Вірні та невірні відповіді підсумовуються і за підсумком визначається переможець. Як допоміжний метод учасникам дозволяється скористатся деякою довідковою літературою. Таким чином, бібліотекар має можливість довести корисність довідково-інформаційних видань.

Літературні подорожі по книгах є поширеним методом масової роботи. Учасники подорожі обирають маршрути, заповнюють щоденники подорожі, складають карти, малюють малюнки. Гра завершується зльотом мандрівників, на якому підводяться підсумки. Алгоритм проведення літературної гри –подорожі включає етапи: - вибір теми, розробка маршруту «подорожі» по сторінках книг, підбір літератури; - робота з аудиторією, визначення команд, робота з командами, допомога у веденні щоденників і т.ін.; - організація книжкової виставки, створення рекомендаційних списків літератури, проведення бібліографічних оглядів літератури; - на зустрічі учасники гри розповідають, про що вони дізналися під час подорожі.

Літературний вернісаж - гра проводиться у два тури. Гравці поділяються на дві команди. Одна - представляє на вернісажі портрети літераторів: дає коротеньку анотацію, члени команди читають уривки з поезії або прозу представленого в портреті автора. Друга - повинна надавати за 1 хвилину того, про кого йде мова і подати «свої риси до портрету» - найбільш цікаві свідоцтва: факти його життя, опубліковані на сторінках газет, журналів, літературних видань. Які «портрети» включити до вернісажу і в якій кількості, організатори вибирають самостійно. Журі оцінює художню майстерність читців однієї групи, ерудицію - іншої. У другому турі, щоб підбити висновок і виявити переможців, силами кожної команди роздають картки, які є своєрідними «поетичними листівками». На них — уривки з літературних творів, які були представлені на «вернісажі». Автор віршів на листівці не вказаний. Його необхідно виявити за стилем, змістом надрукованого уривка. Тільки той, хто вгадає автора віршів, додає команді бал. Перемагає та група, яка набрала більше всього балів.

Літературний диліжанс - проводиться у вигляді подорожі за творами окремого автора або групи авторів. В оформлені використовуються: квитки, фішки, сигнальні знаки, намальована на аркуші ватману карта «дороги» з умовними зупинками.. Платою за проїзд є відповіді читачів на літературні загадки. Всім, хто правильно відповість, видаються проїзні квитки, в яких вказано кінцевий пункт подорожі. Кількість загадок відповідає кількості учасників гри. Кожного разу ведучий оголошує зупинки, і ті «пасажири», які «їдуть» до цієї станції, починають змагання - хто першим піднімає сигнальний знак, той і відповідає на запитання. За правильну відповідь гравці отримують фішки. Володар найбільшої кількості фішок нагороджується призом.

Літературний фуршет — захід на якому представлена книга, в якій мова йдеться про гастрономічні уподобання літературних героїв. У сценарії заходу можливе використання кількох творів одного автора або кількох авторів. Цікавою буде дослідницька робота щодо літературного меню цих героїв.

Літературно-художня ікебана. У перекладі з японської «ікебана» - мистецтво складати з квітів, рослин, букети, художні композиції. У даному випадку захід про квіти з широким використанням репродукцій про квіти.

Літературний колаж – у період підготовки заходу доцільно розробити анкету, яка допоможе виявити найбільш популярних серед користувачів авторів вітчизняної і зарубіжної літератури, улюблену тематику, героїв книг, уміння аналізувати і робити висновки з прочитаного. У програму літературного колажу можна включити бібліографічний огляд, використавши прийом «живих анотацій». Суть його полягає в тому, що герой книги сам представляє себе. Для цього читачі заздалегідь готують розповіді про героя від першої особи, деякі атрибути його одягу. Одним із компонентів літературного колажу може бути експрес-інформація. Важливим моментом є те, що бібліотекарі повинні не тільки інформувати про невідомі або мало відомі цікаві факти з біографії вітчизняних і зарубіжних письменників, а пропонувати всім присутнім доповнити розповідь своєю інформацією. Літературний колаж може завершитися конкурсом на краще складання оповідання. Для проведення конкурсу заздалегідь розробляються його умови, читачів знайомлять з домашніми завданнями, пропонують їм спробувати себе у ролі письменника, написати і проілюструвати свій твір. Переможців конкурсу визначає журі.

Музично-поетична акварель - захід на якому шляхом взаємодії різноманітних видів мистецтв у поєднанні з поетичним словом видатних діячів літератури викликати у присутніх співпереживання і насолоду, формувати естетичну культуру, розвивати різнобічні духовні і творчі здібності.

Міні-ігри – можна проводити з невеличкими групами читачів на абонементі. Наприклад: «Хто автор?» (поряд з портретами письменників наклеїти кишеньки і вкласти туди в різнобій картки з назвами творів. Читач повинен правильно їх розмістити).

Обговорення – це обмін думками про прочитане, аналіз і оцінка художніх творів. Цей захід може проходити спільно з авторами книг, критиками, представниками редакцій журналів, видавництв. Обговорення допомагає навчити читачів осмисленому читанню, культури читання в цілому, виробленню вміння критично мислити, самостійно працювати з книгою.

Огляд нової літератури – одна з найпоширеніших форм бібліографічної інформації, він охоплює різні види видань: книги, журнали, публікації. 51.Тематичні огляди – будуються на основі послідовного розкриття змісту кількох тематично близьких книг різних років видання.

Пам’ятка – мала форма бібліографічного посібника, яка призначена допомогти читачам познайомитися з книжками про діяльність письменника, поета або суспільно значущу подію. Основні елементи: 1. Вступ; 2. Інформація про особу або подію.

Поетичний альбом є одним із різновидів широко відомого бібліотеками усного журналу. Мета заходу - популяризація поетичного слова. Методика його проведення передбачає традиційні «сторінки», участь ведучих, читців, любителів поезії, гостей-поетів (як професійних, так і аматорів), які познайомлять учасників заходу з власним творчим доробком. Однією зі сторінок альбому неодмінно виступає книжкова виставка (бажано озвучена), перегляд чи бібліографічний огляд. Перехід від однієї «сторінки» до іншої позначається перегортанням реальних сторінок оформленого макета «поетичного альбому».

Презентація. Термін лат., дослівно - «представити», «виставити». Презентація - добра форма для надбання ділових дружніх зв'язків. Необхідно заздалегідь приготувати колективні та індивідуальні запрошення, продумати та приготувати свої пропозиції до укладення контактів із письменством, видавництвами. Бажано також, крім книг та періодичних видань, представити предмети, які стосуються теми заходу. Це можуть бути зразки продукції, символіка, одяг, моделі - все, що розкриває зміст виставки не тільки тематично-інформаційно, але й візуально-емоційно.

Презентація прочитаних книг. В бібліотечній практиці з`явився ще один метод . «Почитай, не пожалкуєш!» - таку назву може носити подібна презентація. Презентацію прочитаних книг можна практикувати до Всесвітнього Дня книги (23 квітня). Цей метод є досить ефективним, адже це можливість продемонструвати читачам, що читання пов’язане не тільки зі школою, навчанням, але й може приносити радість. Однією з умов проведення цього заходу є завдання не лише прочитати і цікаво розповісти про книгу, але й знайти літературознавчі матеріали, рецензії на цю книгу та відомості про автора.

Прем'єра книги - реклама нової книги, актуальної для даної групи користувачів в отриманні максимуму інформації про видання, автора та його творчість. .60.Прес-калейдоскоп. Комплексна форма, що включає в себе кілька заходів (виставку, інтерв'ю, диспут, вікторину чи конкурс, прес-конференцію чи бесіду за круглим столом і т.п.) об'єднаних єдиною метою, тематичним спрямуванням, предметом розгляду, колом учасників. Центральними «прес-калейдоскопу» виступають періодичні видання (одне чи кілька), публікації, вміщені на їх сторінках.

Прес-марафон - учасники за алфавітом називають журнал чи газету. За ким залишається останнє слово, той і одержує жетон і тоді гравці переходять до наступної букви. Наприклад: А – Б.

62.Прес-мозаїка - трьом гравцям видаються конверти з отриманими буквами, з яких потрібно скласти назви журналів і газет. Назви підбираються так, щоб у кожній назві були схожі букви.

Прес-діалог – це технологія роботи з періодичною пресою, яка сприяє розвитку інтересу до аналізу проблемних статей і вчить робити цей аналіз. Учасники прес-діалогу виконують роль журналістів. Для прес-діалогу вибирають статтю або декілька статей зміст яких цікавить всіх. Всі читають її заздалегідь, або під час зустрічі. Потім формуються групи по 4-5 журналістів. Які обговорюють матеріали свого колеги. Запитання складають колегіально і адресують їх іншим групам. Запитання мають бути проблемними. Опоненти прес-діалогу – це знавці проблеми. Прес-центр фіксує цікаві висловлювання і зразу ж випускає «Блискавку», готує дружні шаржі. Ведучий стежить за послідовністю запитань і відповідей, керує діалогом.

Поетичне інтерв’ю - є модифікацією літературного вечора . Методика його проведення вимагає глибокого знання творчості поета, мемуарної літератури про нього. Сценарій будується у вигляді діалога – інтерв`ю. В образі поета – ведуча, «кореспонденти» - читачі. Відповідями на питання служитимуть уривки, які підібрані заздалегідь з віршів поета, його виступів, мемуарної літератури.

Поетичний зорепад – захід присвячений шедеврам поезії або популярним поетам, що вимагає читання віршів.

Сінквейн (походить від французького слова "п’ять") – це вірш, що складається з 5 рядків. Ідею розробила американська поетеса Аделаіда Креспі на початку ХХ століття під впливом японської поезії. Ця форма останнім часом стало активно використовуватися в дидактичних цілях як ефективний метод розвитку мовлення, та як інструмент для аналізу, синтезу складної інформації. Це засіб, дозволяючий розвивати творчі можливості, викладати складні ідеї, який передається кількома словами, вимагає вдумливої рефлексії.

Правила складання сінквейну:
У першому рядку заявляється тема, предмет;
у другому – дається опис теми, предмета, як правила, двома прикметниками.
Третій рядок складається з трьох дієслів, які характеризують дію предмета, який зазначений у першому рядку.
В четвертому – фраза, у якій виражено ставлення автора до теми чи предмету.
П’ятий рядок – одне слово-резюме, синонім, який узагальнює чи розширює зміст теми, зазначеної у першому рядку.
Приклад задає бібліотекар.

Тема: современная литература:
Молодая, интерестная
развивается, растет, движется
"Я мыслю – значит, я существую"
Перспектива.

Ток-шоу. На обговорення аудторії виноситься філософське питання (наприклад, "Що таке любов?"). Учасники обговорюють кілька життєвих ситуацій (або обігруються акторами самодіяльного театру або гуртка). Присутнім пропонується висловити свою думку і дати пораду, як діяти в запропонованій ситуації. У такому форматі можна обговорювати будь-які проблеми (молодіжні, сімейні тощо).

Театр книги (для дітей). Інсценується сюжет певної дитячої популярної книги, або кілька епізодів із неї. Крім репетцій група дітей навчається також артикуляційної та дихальної гімнастики, вчаться накладати грим, осягають ази акторської майстерності. Плануються і проводяться цикли спектаклів до народних свят, цикли за народними казками тощо.

Урок-диспут - Слово «диспут» латинського походження, що означає «міркую», «суперечу». Диспут - одна із форм бібліотечної роботи з читачами, яка допомагає розвивати їх самостійність, логічне мислення, соціальну та моральну зрілість; формувати погляди та переконання особистості.

Урок-панорама. Проводиться на базі школи, обо окремий клас запрошується у бібліотеку. Подання матеріалу супроводжується демонстрацією відеофільмів, слійдів, фотографій, плакатів. Відповідно до форми заходу вибираються і теми, наприклад "Древній Київ: від Подолу до Печерська", "Рідна вулиця моя" тощо.

Флешмоб (миттєвий натовп)– Флешмо́б (також флеш моб і флеш-моб, англ. flash mob — «спалахуючий натовп», flash — спалах, mob — натовп) — це заздалегідь спланована масова акція, зазвичай організована через Інтернет або інші сучасні засоби комунікації, у якій велика кількість людей оперативно збирається у громадському місці, протягом декількох хвилин виконує заздалегідь узгоджені дії (сценарій), і потім швидко розходяться.

Рух флешмоба виходить із того, що у флешмоб-акцій є типові правила. Найважливіші їхні пункти:
1) Начебто спонтанне дійство. Заборона збиратися або привертати увагу на місці до акції, одночасний початок і закінчення акції її учасниками. Після акції потрібно миттєво зникати з місця дії в різні сторони, і робити вигляд начебто ні чого й не було.
2) Сценарій повинен привносити абсурдність у те, що відбувається.
3) Жорстке дотримання сценарію.
4) Не викликати агресивної реакції. Не порушувати законів і моральних засад, не показувати ніяких політичних поглядів.

Кiлькiсть переглядiв: 220