Повернутися до звичайного режиму

Раді вітати Вас на нашому сайті!

До уваги читачів!


13 серпня 2020 року

книги про здоров\'я

книги про здоров\'я книги про здоров\'я

Підготувала бібліограф Ірпінської ЦБС Сметанюк Інна.


Краєзнавчі читання

10 серпня 2020 року

Дата в історії

Похилевич

10 серпня 2020 року виповнюється 204 роки від дня народження українського історика, краєзнавця Лаврентія Івановича Похилевича (1816-1893), який присвятив своє життя дослідженню історії населених пунктів Київської губернії. Він є автором книги «Сказання про населені місцевості Київської губернії або Статистичні, історичні і церковні нотатки про всі села, містечка і міста, які знаходяться в межах губернії», виданої в 1864 році. У 2005 році, до 190-річчя від дня народження автора, книга була перевидана.

Текст книги поділяється на розділи відповідно до повітів єпархії: Київський, Радомишльський, Сквирський, Бердичівський, Липовецький, Уманський, Звенигородський, Таращанський, Васильківський, Канівський, Черкаський, Чигиринський. Основний текст супроводжується додатками і правками, алфавітним списком міст, містечок, сіл та урочищ, що згадуються у книзі, із зазначенням сторінок, де про них йде мова.

Похилевич

В книзі є цікавий матеріал про населені пункти Приірпіння: Мостища (стор.18), Біличі, Романівка (стор.19), Стоянка, Любка (стор.20), Гостомель (стор.86), Яблунька (стор.88). Про Ірпінь матеріалів не має, бо він виник на початку 1900-х років завдяки будівництву залізниці Київ-Ковель.

Дана книга знаходиться в читальному залі Ірпінської центральної міської бібліотеки, і всі бажаючі можуть з нею ознайомитись.

Народився Лаврентій Похилевич 10 серпня 1816 року в селі Горошків Таращанського повіту Київської губернії (нині Тетіївського району Київської області) в родині священника Івана Мануйловича Похилевича, який походив зі старого родового духівництва.

Лаврентій Іванович навчався в Київській духовній семінарії, після закінчення якої деякий час служив священником у рідному селі, а потім двадцять п’ять років працював у Київській духовній консисторії (орган єпархіального правління), одночасно обіймав посаду правителя справ Київського губернського комітету із забезпечення утримання православного сільського духівництва. В 1860-х роках він брав участь в роботі Київського статистичного комітету, де розпочав свою дослідницьку діяльність.

60-ті роки ХІХ ст. стали початком розвитку краєзнавчого руху, до якого залучалися широкі кола інтелігенції і духовенства. Одним із проявів цього руху стала книга «Сказанія о населенныхъ местностяхъ Кіевской губерніи…», над якою автор працював майже 10 років.

У передмові Л.Похилевич наводить наступні джерела і способи збирання матеріалів: інформація селян про минуле своїх сіл, зібрана автором під час подорожей теренами Київської губернії; власні розвідки; статистичні дані про кількість жителів в різні роки, а також дані про стан парафій і церков, отримані з архівних справ Київської консисторії; дані про власників і кількість землі, що числиться за ними, взяті з архівів казенної палати і губернського комітету із забезпечення духівництва; дані про кількість землі, придбаної у власність селянами на підставі царського маніфесту від 19.02.1861 року, взяті із журналів губернського присутствія у селянських справах, що друкувалися «Київськими губернськими відомостями» тощо.

В 1865 році Петербурзькою академією наук книга була удостоєна Малої Уварівської премії. Вже тоді вона була визнана бібліографічною рідкістю і до нашого часу залишається кращою краєзнавчою роботою такого роду в історії Київщини.

25 серпня 1864 року Л.Похилевич закінчив службу в Київській духовній консисторії і в останні роки своєї кар’єри служив у Київському повітовому суді, де виконував обов’язки засідателя. В 1869 році вийшов у відставку. В 1877 році придбав 445 десятин землі при селі Воздвиженськ (нині Любимівка Вишгородського району Київської області), де провів останні 16 років життя.

Помер Л.Похилевич 18 березня 1893 року. Похований у церковній садибі, з вівтарного боку тамтешньої церкви Здвиження Хреста Господнього. Металевий литий надгробок на могилі прикрашений зображенням розгорнутої книги з написом: «Сказанія о населенныхъ мѣстностях Кіевской губерніи». Поруч з зображенням вміщено напис: «Надворный Совѣтникъ Лаврентій Ивановичъ Похилевичъ / Автор «Сказаній о населенныхъ мѣстностях Кіевской губерніи». 10.VIII.1816 - 18.III.1893 год».

Похилевич Похилевич Похилевич

Похилевич Похилевич Похилевич


06 серпня 2020

нові книги

Шановні читачі!

Публічні бібліотеки Ірпеня та селищ Ворзеля, Гостомеля, Коцюбинського, отримали 470 нових книг науково- популярної і художньої літератури від благодійника, який побажав залишитись невідомим. Це цікаві, актуальні видання з економіки, психології, медицини, інформатики та ін., що користуються зараз великим попитом у книголюбів.

Частина з них представлена на книжковій виставці «Формула успіху» в Ірпінській центральній міській бібліотеці і вони вже зацікавили наших читачів. Пропонуємо і вам відвідати читальний зал і ознайомитись з книгами.

Стежте за нашими анонсами, ми будемо надалі детальніше знайомити вас з новими надходженнями цієї колекції.

нові книги нові книги нові книги нові книги

нові книги нові книги нові книги


Шановні читачі!

Пропонуємо до вашої уваги огляд деяких цікавинок з літератури, яка надійшла до фондів нашої бібліотеки за останній період. Перейдіть за посиланням Бібліоресурси - Книжковий фонд - Огляд нових надходжень


06.07.2020

Козак

БАРВИ ЛІТА

Читальна зала Ірпінської центральної міської бібліотеки розквітла яскравими натюрмортами Вікторії Козак. Вона багатогранна особистість - поетеса, музикант, художник, учасниця літературної студії ''Дебют'' і бардівського клубу ''Ключ'' в Ірпені, призер багатьох літературних і музичних конкурсів і фестивалів. У 2017 році вийшла її перша поетична збірка ''Душа стремится в облака,'' ілюстрована власними картинами, презентація якої відбулася в нашій бібліотеці. А за професією Вікторія Євгеніївна лікар-ветеринар, яка лікує домашніх улюбленців.

Ознайомитися з виставкою робіт Вікторії Козак можна до 24 липня у приміщенні читальної зали бібліотеки.

Козак Вікторія Збірка Козак Вікторії Роботи Козак Вікторії Роботи Козак Вікторії

Роботи Козак Вікторії Роботи Козак Вікторії Роботи Козак Вікторії Роботи Козак Вікторії

Роботи Козак Вікторії Роботи Козак Вікторії Роботи Козак Вікторії Роботи Козак Вікторії


Краєзнавчі читання

«Ирпень – это память о людях и лете…»

Пастернак Б.

Відлуння ірпінського літа ознаменувало перелом у творчості і особистому житті видатного російського поета, прозаїка, перекладача творів Т.Шевченка, І.Франка, В.Шекспіра, Й.В.Гете, лауреата Нобелівської премії 1958 року Бориса Пастернака.

90 років тому, влітку 1930 року, він відпочивав в Ірпені по вул.Пушкінській, 13 (зараз №47) з дружиною та шестилітнім сином в компанії друзів.

Ірпінський Будинок де у 30-х р. проживав Пастернак Б.

В січні 1929 року Б.Пастернак познайомився з директором Московської консерваторії, блискучим піаністом Генріхом Нейгаузом, який до 1922 року викладав у Київській консерваторії, та його дружиною Зінаїдою Миколаївною. Нові знайомі запросили Пастернаків на літо 1930 року під Київ і найняли їм дачу в Ірпені.
В кінці травня дружина Б.Пастернака, Євгенієя Володимирівна, з шестирічним сином Женею, Нейгаузи з двома синами, Асмуси та велике сімейство молодшого брата Пастернака, архітектора Олександра Леонідовича, прибули до Ірпеня. Бориса Леонідовича затримали в Москві літературні справи. В Ірпінь він приїхав 22 червня.

Кожна родина знімала окрему дачу. Часто влаштовували пікніки на лісовій галявині. Було багато галасу, музики, поезії. Купалися в озері, інколи ходили далеко в незаселений ліс, прямуючи по стежині через поле. При нагоді ірпінське товариство вибиралося до Києва, блукали по визначних місцях, відвідували концерти Г.Нейгауза.

Нейгауз З.

Після одного з таких концертів, який відбувся 15 серпня 1930 року в літньому театрі Купецького саду (біля нинішньої філармонії) ірпінські дачники в піднесеному настрої до ранку блукали по Володимирській гірці, а потім пішки йшли до Ірпеня.

Наступного дня Борис Пастернак запросив друзів до себе на звану вечерю і прочитав їм «Баладу», присвячену Генріху Нейгаузу. В ній був відтворений той концерт, той натхненний київський вечір. Потім Пастернак прочитав ще одну баладу без присвяти. Балади були датовані 16 серпня 1930 року. В них закарбувалось все ірпінське літо, як захоплююча музично-поетична театральна вистава, де діючими особами були члени відпочиваючих сімейств, сюжетом – їх взаємовідносини, а декораціями – оточуюча природа.

сім\'я Б.Пастернака

В Ірпені розквітло велике кохання Бориса Пастернака до Зінаїди Нейгауз. На той час поету було сорок років, а їй тридцять три. Пізніше він зізнався: «Я був одружений, у мене був семилітній син, у Зінаїди Миколаївни теж було двоє синів. Мій потяг до неї був болісний. Я ні про що інше не міг думати, рвався до неї і боявся цих зустрічей, і зневажав себе, і змушував себе приходити на побачення в знак кари за боягузство». Зінаїда Миколаївна відповіла йому взаємністю. Рішуче освідчення Пастернака сталося у вагоні експресу Київ-Москва у вересні 1930 року, коли дачники поверталися з відпочинку до Москви.

Одразу ж після повернення Борис Пастернак написав вірш «Літо» і присвятив його Ірині Сергіївні Асмус. А невдовзі, поет приніс Нейгаузам переписані на чистовик ірпінські балади – першу, присвячену Генріху Густавовичу, та іншу - з присвятою Зінаїді Миколаївні, і зізнався другу у коханні до його дружини.

сім\'я З.Нейгауз

В листі від 20 жовтня 1930 року до двоюрідної сестри Ольги Фрейденберг Б.Пастернак писав: «А лето было восхитительное, замечательные друзья, замечательная обстановка. И то, с чем я прощался в весеннем письме – работа, вдруг как-то отошла на солнце, и мне давно уже не работалось так, как там, в Ирпене».

Ирпень – это память о людях и лете,
О воле, о бегстве из-под кабалы,
О хвое на зное, о сером левкое,
И смене безветрия, ведра и мглы.
О белой вербене, о терпком терпеньи
Смолы; о друзьях, для которых малы
Мои похвалы и мои восхваленья,
Мои славословья, мои похвалы…

Б.Пастернак

Матеріал підготувала бібліограф з краєзнавчої роботи Ірпінської центральної міської бібліотеки Яніна Липська


Книги і творчість прикрашають життя.

Плеско С.М.

Виставка робіт Плеско Світлани Миколаївни

З 25 червня в Ірпінській центральній міській бібліотеці експонується авторська виставка майстрині народної творчості Плеско Світлани Миколаївни.На ній представлені жіночі прикраси з бісеру та вишиті гладдю пейзажі. Сережки, кулони, кольє вирізняються оригінальністю, цікавою кольоровою гамою, поєднанням різних матеріалів. Вони дарують радість жінкам, формуючи романтичний або діловий образ. Творчістю Світлана Миколаївна зайнялась ще 20 років тому, після виходу на пенсію. Про неї були публікації в журналах ''Изящное рукоделие'', а виставки робіт експонуються часто на міських заходах. А ще Світлана Миколаївна - активна читачка нашої бібліотеки вже більше 20 років. За рік вона прочитує біля 60 книг! Дивуємося, коли ця чарівна жінка все встигає ?...

Запрошуємо відвідати бібліотеку та переглянути авторську виставку творчих робіт!

Роботи Плеско С.М. Роботи Плеско С.М. Роботи Плеско С.М. Роботи Плеско С.М.

Роботи Плеско С.М. Роботи Плеско С.М. Роботи Плеско С.М. Роботи Плеско С.М.


Бібліотека і читачі в умовах послаблення карантину (фоторепортаж)

Дотримання санітарно-гігієнічних норм, карантин для повернутих книг 14 днів, комфорт, спокій, позитив...

Ірпінська бібліотека Ірпінська бібліотека

Ірпінська бібліотека Ірпінська бібліотека

Ірпінська бібліотека Ірпінська бібліотека


День Конституції. Конституція України

28 червня 2020 року

День Конституції України

Основний закон - фундамент культури і цивілізації

Цього року ми відзначаємо вже 24 річницю ухвалення в 1996 році Конституції незалежної України. Але велика історія становлення української конституційної традиції є набагато давнішою. Від ,"Руської Правди'' князя Ярослава Мудрого , Конституції гетьмана Пилипа Орлика, "Договорів і Постановлень Прав і вольностей Війська Запорозького'' - до сучасної Конституції України, в якій непорушно і назавжди закріплено одвічні фундаментальні цінності українців. Це свобода, справедливість, гідність, демократія, правова держава та мир.

В Ірпінській центральній міській бібліотеці ви можете ознайомитись з документами і матеріалами до цього знаменного Дня.

День Конституції. Конституція України День Конституції. Конституція України День Конституції. Конституція України День Конституції. Конституція України

День Конституції. Конституція України День Конституції. Конституція України


В бібліотеку - за позитивом!

Шановні книголюби!
З радістю повідомляємо вам, що публічні бібліотеки міста Ірпеня та селищ Ворзель, Гостомель, Коцюбинське збільшили години обслуговування користувачів з 16 червня. Вони працюють з 10.00 до 18.00, вихідні дні - понеділок, неділя. Для користувачів відкриті абонент, читальний зал, інтернет центр, але за умови дотримання норм безпеки.

Приємно констатувати, що за період роботи під час карантину з 26 квітня по 15 червня Ірпінську центральну міську бібліотеку та бібліотеку для дітей відвідали 940 читачів, які отримали 3050 книг! Якщо ви ще не стали нашими користувачами, завітайте до бібліотеки! Вас приємно вразить книжкова атмосфера, вишуканий і комфортний дизайн, широкий вибір книг, газет і журналів, репертуар послуг, які вам нададуть привітні і професійні бібліотечні працівники. І головне, що все це безкоштовно, адже бібліотеки - інформаційні і культурні центри громади!

Ірпінська центральна міська бібліотека ім.М.Рильського Ірпінська центральна міська бібліотека ім.М.Рильського Ірпінська центральна міська бібліотека ім.М.Рильського Ірпінська центральна міська бібліотека ім.М.Рильського

Ірпінська центральна міська бібліотека ім.М.Рильського Ірпінська центральна міська бібліотека ім.М.Рильського Ірпінська дитяча бібліотека Ірпінська дитяча бібліотека


Краєзнавчі читання

Дата в історії

22 червня 2020 року

День скорботи та вшанування жертв війни в Україні

Початок Другої світової війни на Прирпінні у спогадах наших земляків

Ірпінь, старе фото, міст через річку Ірпінь під час війни

Лідія Тимофіївна Лосєва-Брикс:

«…Мені було тринадцять років, коли 22 червня 1941 року спалахнула війна. Пройшло лише кілька днів літніх канікул – і в одну мить закінчилося дитинство. Школа, піонерські пісні, ігри, рідна зелена вулиця – все зразу стало минулим…
На станцію Ірпінь із заходу прибували потяги, відкриті товарні ешелони з біженцями. Напівроздягнені, перелякані жінки і діти, з суворими обличчями люди похилого віку. Ми виносили до цих потягів все, що мали самі: хліб, воду, ягоди, дещо з одягу.
В кінці червня 1941 року в Ірпінь прибули військові частини Червоної Армії. Розмістилися на площі, де зараз знаходиться будівля міськради, на площі за залізничним вокзалом, де тепер Будинок культури, а також на вулицях ІІІ, ІV лінія та на багатьох інших. А на початку липня, вночі, військові частини пішли на захід назустріч війні…».

Павла Леонідівна Громова:

«На другий день війни мої рідні брати Микола і Леонід поїхали на фронт, а сестра Валентина пішла працювати в евакогоспіталь. А через декілька днів, залишивши на матір свої малолітніх дітей, і я пішла санінструктором у 25-й танковий полк, який в Ірпені грузився в ешелони…»

Олександр Петрович Ізугенєв, учасник бойових дій, полковник у відставці:

«Все ближче підходила лінія фронту до нашого краю. Організовувалась всебічна допомога фронту. Населення зносило облігації і золоті речі у фонд оборони. Закривались установи і організації. У ворзельських оздоровницях розташовувались госпіталі Червоної Армії.

Жителі Ірпеня з перших днів війни проявили великий патріотизм. Все чоловіче населення від 18 до 45 років прийшло на приписні пункти. На другий день війни пішли добровольцями на фронт близько 50 юнаків і дівчат, учнів 8-9 класів і випускників Ірпінської середньої школи. Їх направили спочатку у військові училища, а через 6-8 місяців навчання – на фронт. Ніхто з них живим додому не повернувся».

Доти в місті Ірпінь, війна

Михайло Лукич Височанський:

«В 1941 році я закінчив 8 класів Микулицької середньої школи. З початком війни чоловіків непризивного віку, жінок і нас, молодь, мобілізували на будівництво лінії оборони по річці Тетерів в районі села Мигалки, а після цього перевели на річку Ірпінь в район села Романівка. Ми копали окопи, рови сполучення, робили бліндажі. Робота була тяжка, переривалися лише для короткого відпочинку і щоб перекусити. Продукти харчування привозили з колгоспів, їжу готували тут же у великих казанах на вогнищах. Майже кожного дня німецькі літаки нас бомбардували або обстрілювали з кулеметів. Були убиті і поранені. Але ми не зупиняли роботу».

Ботченко Михайло Іванович, учасник бойових дій, полковник у відставці:

«Наш перший артилерійський дивізіон у складі трьох батарей займав вогневі позиції в лісі південніше села Романівка. Наша третя батарея мала завдання не допустити захоплення мосту через річку Ірпінь в районі Романівських бродів. Одночасно батарея вела безперервний вогонь по батареях противника в районі Стоянки, а також по скупченнях військ противника західніше Ірпеня та Стоянки. 11 серпня 1941 року фашисти за підтримки авіації почали атаку всього Київського укріпрайону. Наша батарея понесла великі втрати».

Сердюк Олександра Олексіївна:

Ірпінь під час війни

«Ірпінь був окупований 28 серпня 1941 року о 12 годині дня. Наступного дня жителів Ірпеня евакуювали в м.Радомишль Житомирської області і повернули на початку жовтня. Мій чоловік, Сердюк Тимофій Кузьмич, був комуністом, активістом. Його викликали в управу, звідти він не повернувся. Хтось із сусідів сказав мені, що його розстріляли німці, але де – невідомо. Ходили чутки, що він був розстріляний у Бабиному Яру».

Русінова Р.Л.:

«У нас в Ірпені був єдиний лікар, Купрюхин Михайло Михайлович, який лікував людей від усіх хвороб і, ризикуючи життям, допомагав жителям Приірпіння уникнути Німеччини. Фашисти не брали хворих, особливо з інфекційними хворобами. Моїй мамі лікар Купрюхин поставив діагноз - відкрита форма туберкульозу, а мені замість 12 років написав у довідці 10. Таким чином він допоміг нам уникнути лихої долі остарбайтерів».


Шановні читачі!

Пропонуємо Вам ознайомитись з деякими цікавими новими надходженнями до фонду бібліотеки. Перейдіть за посиланням Бібліоресурси - Книжковий фонд - Огляд нових надходжень.


Огляд літератури. Фантастика. Книжки

Огляд літератури. Фантастика. Книжки Огляд літератури. Фантастика. Книжки

Огляд літератури. Фантастика. КнижкиОгляд літератури. Фантастика. Книжки

Огляд літератури. Фантастика. КнижкиОгляд літератури. Фантастика. Книжки

Огляд літератури. Фантастика. Книжки


30 травня 2020 р.

100-річчя від Дня народження Піаніди Бориса Микитовича

"Моє життя - у картинах"

Піаніда

«Він прожив прекрасне, насичене творчістю, невтомне життя, постійно перебував у праці, залишив по собі величезну мистецьку спадщину. Найголовніша його ознака – закоханість у мистецтво, щирість, бажання навчити інших», - так сказав член Національної спілки художників України В.Ю.Могилевський про художника-монументаліста, пейзажиста, педагога і вченого, свого викладача Бориса Микитовича Піаніду, автора різнопланових за жанром творів.

Народився художник 30 травня 1920 року у селі Дячкове на Полтавщині. Основами художньої грамоти почав оволодівати у полтавській школі під керівництвом досвідченого художника, викладача Матвія Донцова. Саме він допоміг знайти свій шлях у мистецтво Б.Піаніді. Теплі відносини з учителем з часом переросли у велику дружбу, що тривала все життя.

В 1938 році юний Борис став студентом Харківського художнього інституту. Однак, з початком Другої світової війни, перервавши навчання, він пішов добровольцем на фронт. У своєму фронтовому щоденнику занотовував події, а поряд робив замальовки. В 1942 році поранення і тяжка контузія вивела стрільця-десантника Б.Піаніду з лав бійців.

Після одужання продовжував навчання в Самарканді, де працював в евакуації художній інститут. Серед студентів його називали «українським Левітаном».

В 1947 році Б.Піаніда з відзнакою закінчив Київський художній інститут, де навчався в учбово-творчій майстерні професора О.Шовкуненка, був найкращим студентом курсу, єдиним Репінським стипендіатом. Потім закінчив аспірантуру, викладав образотворче мистецтво, живопис та композицію в Київському художньому інституті. Одночасно на громадських засадах був керівником декількох художніх студій в Києві та Ірпені. І де б він не викладав, скрізь панувала атмосфера захоплюючої праці. Скромний, безпосередній, відповідальний – так згадують всі, хто знав Б.Піаніду. Художник-монументаліст не мав своєї майстерні і проживав у крихітній кімнатці в Києві.

Як талановитий педагог за сорокарічну практику виховав понад дві тисячі учнів, багато з яких стали відомими художниками та педагогами, серед них М.І.Яковлев, Л.І.Шевченко, В.О.Чевпило та багато інших.

Борис Микитович був одним із організаторів в інституті творчих зустрічей з видатними митцями, громадськими діячами, доглядав могили художників-ветеранів, зокрема упорядкував могилу Федора Кричевського, зробив власноруч мозаїчний рельєф.

Б.Піаніда автор монографій про Ф.Кричевського та про творчість свого вчителя Матвія Донцова.

Родина Донцових проживала в Ірпені по вул.Тургенівській, 18 з 1948 року. Борис Піаніда часто навідувався сюди до свого старшого друга і вчителя, написав ряд картин з пейзажами Ірпеня.

Після смерті М.Донцова Борис Піаніда отримав у спадщину цей будинок, де жив з 1974 до 1993 року. В 1975 році разом з дружиною Любов’ю Іванівною Борис Микитович створив тут музей-садибу М. Донцова, де працювала дитяча художня студія, яку він вів на громадських засадах. Це був перший музей у нашому місті, який став справжнім осередком культури. Експозиція музею складалася з картин М.Донцова, Ф.Кричевського, К.Білокур, Б.Піаніди та інших художників, які відвідували музей і дарували свої картини. Гідом у музеї на громадських засадах працювала Любов Іванівна Піаніда.

Останні роки життя Борис Піаніда тяжко хворів, давали знати про себе фронтові поранення. Помер художник 8 березня 1993 року в Ірпені на 73 році життя. Перед смертю заповів поховати його в українській вишитій сорочці біля могили свого вчителя і друга М.Донцова у м.Ірпені. Після смерті Б.Піаніди будинок-музей М.Донцова перестав існувати.

Борис Микитович був частим гостем Ірпінської центральної міської бібліотеки, залишив на згадку «Каталог персональної виставки 1981 року» з дарчим написом. Він надавав значну допомогу у відтворенні історії культури Приірпіння міській краєзнавчій комісії, яка працювала при бібліотеці, і передав рукопис своєї роботи «Українські художники, які жили, працювали, вчились та бували в Ірпені» (1992).

У краєзнавчому фонді бібліотеки знаходиться прес-досьє «Піаніда Борис Микитович – український художник», де зберігаються публікації про нього в періодичній пресі за 1985-2015 роки та матеріали з веб-сайтів.

До 100-річчя художника в серії «Наші славетні земляки», започаткованій Ірпінською центральною міською бібліотекою, вийшла друком краєзнавча брошура «Піаніда Борис Микитович – художник і педагог».

Вдова художника Любов Піаніда була ініціатором створення у 2012 році документального фільму «Борис Піаніда – науковець, митець, педагог», автором якого стала режисер Ліна Агаркова. Фільм переданий у краєзнавчий фонд нашої бібліотеки.

Піаніда Б. Піаніда Б. Піаніда Б. Піаніда Б.


28 травня 2020 року

Всеукраїнський день краєзнавства

Ірпінська центральна міська бібліотека є інформаційним краєзнавчим центром міста. Тут ви можете ознайомитися з минулим і сучасним Приірпіння. Початок краєзнавчої діяльності в бібліотеці поклала ще в 1955 році її колишня завідувачка Синиціна Н.О., яка створила краєзнавчий актив з викладачів історії, творчої інтелігенції, ветеранів Другої світової війни, які збирали матеріали в архівах та випускали "Літопис м.Ірпеня''.

Сьогодні ми виносимо подяку за великий внесок у цю благородну справу Синиціній Н.О., Хвилі Н.І., Передерію О.М., Потєха Н.П., Веремеєнку О.П, Ізугенєву О.П, Іванову Д.М., Брикс Є.Т та ін. Розпочата ними справа продовжується і далі нашою бібліотекою ,зібрано і систематизовано великий краєзнавчий матеріал. Всі бажаючі можуть долучитися до збору цікавих документів з історії краю та поділитися ними з бібліотекою. А зараз пропонуємо вашій увазі віртуальну подорож до краєзнавчої кімнати в центральній міській бібліотеці.

Краєзнавчий фонд Ірпінської бібліотеки Краєзнавчий фонд Ірпінської бібліотеки Краєзнавчий фонд Ірпінської бібліотеки Краєзнавчий фонд Ірпінської бібліотеки

Краєзнавчий фонд Ірпінської бібліотеки Краєзнавчий фонд Ірпінської бібліотеки Краєзнавчий фонд Ірпінської бібліотеки Краєзнавчий фонд Ірпінської бібліотеки


Карантин 2020


День Сім\'ї

15 травня 2020 року

День сім'ї

Міжнародний День сім’ї був запроваджений Генеральною Асамблеєю ООН у 1993 році і відзначається щорічно 15 травня. Встановлення цього дня покликане звернути увагу громадськості різних країн на численні проблеми родини.Пропонуємо вам віртуальну книжкову виставку нових видань «Психологія родини: книги для сім’ї і про сім’ю», які висвітлюють цілий ряд таких проблем та можливі шляхи їх вирішення.

Анделин. Очарование женственности

Анделин Хелен. Очарование женственности : классический бестселлер, который поможет укрепить ваш брак и обрести счастье в семье / Х. Анделин; пер. с англ. — Київ : Форс Україна, 2019. — 272 с.

Мудрість століть, вікові людські цінності, практичні поради - все це ви зустрінете на сторінках цієї книги, яка вже принесла славу автору і стала бестселером. Це своєрідне керівництво до дій сучасної привабливої жінки. Адже дає відповіді на питання – як зробити шлюб щасливим, як поєднати карєру і сімейний побут, як реалізувати свій потенціал і не зруйнувати сімю та багато іншого.
Жінкам, які прагнуть заново відкрити магію своєї чарівної природи, присвячується це видання.

Бикова. Як подружити дітей з емоціями

Бикова Анна. Як подружити дітей з емоціями. Поради "Лінивої мами" / А. Бикова . — Київ : Форс Україна, 2018. — 128 с.

Цього разу "лінива мама" Анна Бикова прагне потішити не лише молодих мам порадами щодо виховання й розвитку дитини, а й залучити дітей до читання її нової книги й познайомити їх із людськими реакціями на різні ситуації, що трапляються в житті. З цієї книги-тренінгу з розпізнання емоцій батьки й діти довідаються про основні почуття та настрої, які в них виникають, навчаться розпізнавати їх у рідних і друзів, і загалом спробують намалювати свої відчуття різними барвами й навіть позбутися тих емоцій, які завдають прикрощів.

Вестре. 280 днів до вашого народження

Вестре Катарина. 280 дней до вашого рождения. Репортаж о том, что вы забыли, находясь в эпицентре событий / К. Вестре; пер. с англ. – К.: Форс Україна, 2019. – 280 с.

Це своєрідний репортаж, історія про вас від зачаття до народження. Від першої клітини до дев’ятого місяця, коли ви народилися. Книга містить незвичайні факти про живих істот і історії їх появи на світ. Виявляється, розвиток у лоні матері – це цілий космос і там теж відбуваються чудеса.

Зубарєва. Вальс гормонів 2

Зубарєва Наталія. Вальс гормонів 2. Дівчинка, дівчина, жінка + "чоловіча партія". Танцюють усі! / Н. Зубарєва; перекл. з рос. І. Хомчук; іл. А. Тарусова та ін. — Київ : Форс Україна, 2019. — 368 с.

Тато, мама, донька, син або двоє зразу – приблизно така модель звичайної сім’ї. Всі різні, але всі рідні. Як уживаються вони під одним дахом? Як ростуть і розвиваються діти, і як старіють батьки? Ця книга детально і цікаво розповість про зміни в жіночому і чоловічому організмі, про гормони, які впливають на настрій, здоров’я, молодість, красу і спокій. Завдяки інформації, яка міститься в цій книзі, ви зможете зрозуміти своє тіло, себе і в разі потреби вжити заходів щодо налагодження діяльності гормонів у вашому тілі. Настав час подбати про своє здоров'я.

Ільїна. Здоров\'я на вашому столі

Ільїна Світлана. Здоров’я на вашому столі / С.І. Ільїна. – К.: ВСВ «Медицина», 2018. – 336 с.

Книга відомого лікаря-дієтолога Світлани Ільїної «Здоров’я на вашому столі» адресована всім, хто хоче бути здоровим і подолати недугу. Наші далекі предки набагато краще за нас знали навколишній рослинний світ, добре розумілися на лікарських властивостях рослин, уміли їх збирати, заготовляти, лікуватися ними. Людина буде здоровішою, зробить своє життя щасливішим, якщо щодня споживатиме те, що дарує їй Природа.
Книга буде цікавою і корисною широкому колу читачів.

Шивельбуш. Речі і люди

Шивельбуш Вольфганг. Речі і люди: Есей про споживання / В.Шивельбуш; пер. з нім. – К.: Ніка-Центр, 2018. – 192 с.

Чи є зв'язок між людьми та їхніми речами, які вони збирають і купують все життя? Так, і вельми серйозний. Автор книги виводить цей зв'язок за межі вузького економічного контексту і виявляє його філософські і навіть міфологічні корені. Але основною темою даного дослідження є поняття споживання, яке останніми роками переросло в надспоживання.
Чим це загрожує кожному з нас і людству загалом і чому надспоживання набуває в наш час нового сенсу – читайте в книзі.


День матері

10 травня 2020 року

День матері

Учасники літературної студії «Дебют», що працює при Ірпінській центральній міській бібліотеці – Олександр Борщенко, Ніла Висоцька, Вікторія Козак, Лариса Михайленко, Володимир Симоненко та Лариса Юхименко - шлють вітання найріднішим , наймилішим і найдорожчим людям – матерям, які подарували кожному з нас життя , оберігають нас і піклуються навіть тоді, коли їх немає поруч.
З святом вас, рідні!

День матері День матері

День матері День матері

День матері День матері


8-9 травня 2020 року

День Пам'яті та Примирення. День Перемоги

Перемога2020

8 та 9 травня в Україні, так само як у світі, відзначаються Дні пам’яті та примирення, присвячені пам’яті жертв Другої світової війни. Цього року виповнюється вже 75 років з дня Перемоги над нацизмом.

Життя багатьох мільйонів людей усіх рас і націй, чоловіків і жінок, військових і цивільних, малих і старих було обірвано насиллям світового масштабу. Величезні втрати понесла і Україна. Пам’ятаємо ми також і наших земляків, жителів Приірпіння, які поклали своє життя за визволення. Ми віддаємо шану усім загиблим і усім тим, хто вижив та пройшов через усі кола пекла Другої світової війни.

Перемога2020 Перемога2020

Перемога2020 Перемога2020

Перемога2020 Перемога2020

Перемога2020

Сьогодні інтерес до подій Другої світової війни дуже великий. Багато істориків та дослідників відкривають для нас невідомі, таємні і, часом, несподівані факти. Пропонуємо вам відеоогляд видань останніх років, присвячених цій тематиці.

Видання про ІІ світову. До Дня пам'яті і примирення. Бібліотека міста Ірпінь


Нова література на допомогу навчальному процесу

Нові книги на допомогу освіті

Шановні читачі, в умовах карантину та віддаленого навчання, пропонуємо вам ознайомче відео про книги, які можуть стати у нагоді, як учням так і вчителям.
Беріть на замітку та чекаємо на Вас після зняття обмежень!

Книги на допомогу в навчанні


Альманах "Первоцвіт"

Первоцвіт вип.4

Поетичне повітря Приірпіння щедре на таланти, які з кожним роком поповнюють багату й різноманітну спадщину рідного краю.

Літературна творчість сприяє культурному різноманіттю, є життєво-важливим джерелом натхнення. Адже в кожного з нас бувають хвилини, коли хочеться відволіктися від усього і поринути в інший вимір – світ поезії, висловити своє світовідчуття у неповторній, ритмічній мелодії вірша, звертаючись до майбутнього читача.

Нещодавно, у видавництві Ліра-К вийшов друком четвертий випуск альманаху «Первоцвіт» – творчий доробок і результат кропіткої праці членів літературної студії «Дебют», яка ось уже 30 років працює при Ірпінській центральній міській бібліотеці.

Члени літературної спільноти – самобутні й талановиті, з багатобарвним сприйняттям світу, у кожного є щось своє, неповторне.

До збірки включено ліричні та прозові твори 20-ти авторів. Читач має чудову нагоду познайомитися з творчістю вже відомих поетів та зустріти нові імена. Як завжди, ми намагалися зібрати для вас під однією обкладинкою найкращі твори.

За останні роки з-під пера студійців вийшло чимало авторських книг, публікацій у колективних збірках, періодичних виданнях та в інтернет-просторі. Їхні твори широко відомі у колі шанувальників українського слова, вони зігріті душевним теплом, сердечною пристрастю, позначені індивідуальністю почерку, свідчать про небайдужість авторів до життя нашого суспільства та його проблем. Члени студії беруть активну участь у міських літературно-мистецьких заходах та різноманітних творчих конкурсах.

Якщо у вас є талант і бажання писати не лише для себе – приходьте до нас. Ви знайдете нових друзів, щирих прихильників і доброзичливих критиків власної творчості.

Якщо ви бажаєте ознайомитись з творчістю наших земляків, фонд нашої бібліотеки до ваших послуг, але після закінчення карантину. А поки пропонуємо вам короткий огляд творчості студійців на сторінках нашого сайту. Перейдіть за посиланням Краєзнавство - Творче Приірпіння - Студія "Дебют".


Творчий доробок ірпінчанина

О.Борщенко

Нещодавно вийшли в світ три поетичні збірки Олександра Борщенка. Він – уроженець міста Рокитне, але майже 60 років проживає в Ірпені. Багато років він є учасником міської літературної студії «Дебют», що працює при Ірпінській центральній міській бібліотеці. Його філософська і лірична поезія знайде шлях до ваших сердець.

Якби прийшлось

Якби прийшлось, клянусь тобі, Ісусе,
Щоб сам собі я вибирати мусив,
Яка земля і де мене родила,
Родився б тут, де прадідів могила.

Якби прийшлось, не дай, Господь, такого,
Прийти мені до берега чужого,
Як чиста, тепла і прозора крапля,
На рідну землю я дощем потраплю.

Якби прийшлось, не дай Бог, вибирати,
Життя чи Батьківщину захищати,
без зайвого вагання і без страху
Я б голову поклав свою на плаху.

Як час прийде, то, Боже, дай сконати
Отут, де народила мене мати
І вчила мене в пісні колисковій
Цей край любить – величний і казковий.

Борщенко О. З відкритою душею: Поезії із різних літ . – К.: ПП Видавництво «Слово», 2019. – 176 с.

У книжці зібрані щирі поезії минулих років про синовню любов до батьківщини, до життя, тонка лірика світосприйняття поета, його бажання творити тільки добро. Деяким віршам притаманний легкий гумор, а іноді й сарказм.

Борщенко О. Будити ранки я люблю: Поезії. – К.: Видавництво «Сталь», 2019. – 131 с.

До поетичної збірки увійшли поезії, в яких змальований стан душі і помисли автора під знаком бурхливого століття, що став історією. Поет відвертий з читачем своїми почуттями, філософським роздумами над життям-буттям.
Афористичність і незвичний погляд на людину і суспільство загострює сприйняття його літературного доробку. Поетичні рядки сповнені світлих почуттів до жінки й до рідної землі. Його поезія – це «цвіт, що закипів і задухмянів».

Борщенко О. Поезії: ні сліз, ні клятв, ні обіцянок. – К.: ПП Видавництво «Слово», 2019. – 128 с.

У збірці віршів філософського змісту Олександра Борщенка звучать щирі рядки любові до рідної землі, а ніжна лірика кохання пробуджує кришталеві почуття, бажання радуватися життю, творити навколо себе тільки добро.
В окремих своїх творах не уникає автор і легкого гумору, іронії, коли мова йде про якісь житейські негаразди.

Збірка Борщенко О.


Нові надходження до бібліотеки

Шановні читачі, пропонуємо до вашої уваги огляд літератури, яка надійшла до фондів Ірпінської центральної бібліотеки с початку року. Після закінчення карантину ці, та багато інших нових видань у вільному доступі на абонементі та в читальному залі. Чекаємо на вас!

Альєнде І. Там, за зимою

Альєнде І. Там, за зимою: Роман / Ісабель Альєнде / Пер. з ісп. – Львів: Видавництво Старого Лева, 2018. – 304 с.

Незначна транспортна пригода, коли на закрижанілій вулиці одна машина штовхає іншу, стає водночас поштовхом, що приводить у рух події останнього роману відомої чилійської письменниці Ісабель Альєнде «Там, за зимою». Кримінальна лінія твору охоплює лише кілька днів і відбувається в межах штату Нью-Йорк. Водночас Альєнде значно розсуває часові й географічні виміри роману, події якого відбуваються впродовж кількох десятиліть на теренах США, Чилі, Гватемали, Мексики, Бразилії. Зима в романі огортає не тільки засніжені вулиці, а й душі персонажів, відігріти які здатні теплі людські стосунки - любов, дружба, солідарність.

Вокер Т. Як навчають у Фінляндії. Найкраща шкільна освіта / Т.Вокер. – К.: Видавнича група КМ-Букс, 2018. – 232с.

Фінляндія неабияк здивувала світ, коли в 2001 році її п’ятнадцятирічні школярі, які взяли участь у Міжнародній програмі з оцінювання освітніх досягнень учнів (PISA), отримали найбільшу кількість балів під час тестувань з математики, природничих наук і читання. І сьогодні ця невелика північна країна продовжує лідирувати за якістю шкільного навчання. Тімоті Вокер, американський вчитель, що кілька років працював у Гельсінкі, докладно розповідає, яким чином побудовано систему освіти в Фінляндії (це, зокрема, нетривалі уроки, невеликі за обсягом домашні завдання, стандартизовані тестування), чому фінські школярі досягають найкращих результатів, і радить якомога ширше впроваджувати напрацьовані фінами методики та засоби навчального процесу. Це видання буде корисним усім, хто прагне змін у шкільній освіти.

Гримич М. Ажнабія на червоній машині

Гримич М. Ажнабія на червоній машині: Роман / Марина Гримич. – К.: Нора-Друк, 2018. – 176 с.

Словом «ажнабія» називають в арабських країнах іноземок. Дія роману Марини Гримич відбувається в сучасному Лівані, відомому своїм міжконфесійним розмаїттям, і перегукується з середньовічними арабськими оповідками з «Тисячі й однієї ночі». В центрі сюжету опиняються дві ажнабії-українки — Павлина, заміжня за сунітом Ахмадом, та Віра (лагідно — Вірунчик), дружина шиїта Жаввада. Павлина береться допомогти Жавваду порозумітися з дружиною, однак та несподівано зникає, і в пошуках Вірунчика Ахмад, Жаввад, Павлина, а також таємничий дуруз Зіяд, що несподівано приєднався до компанії, об’їжджають червоною машиною увесь Ліван. Книга пронизана делікатним гумором, який допомагає уявити специфіку міжетнічних шлюбів на Близькому Сході і розкрити секрети міжконфесійного та міжкультурного порозуміння.

Іванцова М. Скринька з оповідками

Іванцова М. Скринька з оповідками : Повість / Міла Іванцова. – К., 2018. – 152 с.

Герої книги – прості звичайні МИ, люди зі складними, інколи поламаними долями чи відчайдухи, які здатні на такі рішучі кроки, щоби наблизитися до свого щастя. У цій книзі Міли Іванцової, як і в усіх її книжках, багато правди життя, пронизливих історій, чутливих і чуттєвих, як у самому житті, і стільки любові до людини... Інколи книга здатна змінити життя.

Кінг К. Сила твоєї кішечки

Кінг К. Сила твоєї кішечки / Кара Кінг / Пер. з англ. – К.: Форс Україна, 2019. – 224 с.

Книжка порад Кари Кінг про неоднозначні зустрічі та стосунки "Сила твоєї кішечки" ділиться з вами дванадцятьма важливими секретами, які можуть перетворити будь-яку жінку на жінку сильну та бажану, яка може без зусиль отримати від чоловіків те, що вона хоче, включаючи кохання, повагу і ті стосунки, які потрібні саме їй. У цій книжці ви знайдете уроки, які навчать вас... Перемикати жіночі мізки, що дозволить вам побороти чоловіків у їхній власній грі... Змусити чоловіків ставати у чергу, щоб ви погодились на побачення з ними, і які нестерпно бажають вашої уваги... Навчитися переживати розлучення, заліковувати розбите серце і більше ніколи не страждати! Стати жінкою, яка вимагає поваги від чоловіків... Отримати пропозицію, обручку і чоловіка своїх мрій.

Любка А. Твій погляд, Чіо-Чіо-сан

Любка А. Твій погляд, Чіо-Чіо-сан: Роман / Андрій Любка. – Чернівці, 2018. – 336 с.

П'яний суддя на пішохідному переході збиває на смерть молоду жінку і, ясна річ, без особливих зусиль уникає покарання. Але чоловік збитої – не з тих, кого можна купити чи залякати, він краще втратить усе, та відомстить. Психологічний трилер про сучасну Україну, де вартість людського життя вимірюється хабарами, а вбивці стоять у перших рядах на церковних службах. Але до чого тут Пучіні і здатний спопелити душі обох антагоністів погляд мадам Батерфляй? І чи справді поділ на добро і зло є в цьому романі таким однозначним? Відповіді на останнє запитання читач не знайде до самої розв’язки. А можливо, й після неї.

Семків Р. Як читати класиків

Семків Р. Як читати класиків / Р.Семків. – К.: Паблум, 2018. – 288 с.

Автор надає практичні поради де знайти час на читання, коли й що варто читати, які твори можна відкладати й вдумливо підкреслювати, а на які не варто витрачати часу, та й узагалі дочитувати, якщо воно не йде. Як саме наростити читацькі м’язи, щоб мати змогу насолодитися дійсно важкою літературою, бо до неї треба дійсно дозріти. Але й не забувати про легке читання, що здатне надати насолоду іншого характеру.

Сидоренко Т. Ольга, дружина Пікассо

Сидоренко Т. Ольга, дружина Пікассо: Повість / Тетяна Сидоренко. – К.: АБАБАГАЛАМАГА, 2018. – 160 с.

У липні 2018 року минуло 100 років з часу одруження геніального іспанського художника Пабло Пікассо та відомої балерини, українки з Ніжина, Ольги Хохлової. Повість «Ольга, дружина Пікассо» - перша в Україні художня книга про Ольгу Хохлову, балерину трупи Сергія Дяґілєва «Російський балет», та її сімейне життя з Пабло Пікассо, яке тривало 18 років. Окрім головних персонажів, у канву повісті відомої письменниці з Ніжина Тетяни Сидоренко вплетено складні й цікаві постаті найближчого мистецького оточення Пабло і Ольги - непересічних особистостей в історії світової культури ХХ століття - С. Дяґілєва, І. Стравинського, Ж. Кокто, А. Матісса, Г. Апполінера, Л. Араґона, М. Брака, Гертруди Стайн та інших.

Огляд підготувала провідний бібліограф Ірпінської ЦМБ Сметанюк Інна


19 березня 2020 року

125 років з дня народження Максима Рильського

Рильський М.Т.

В Ірпені з 1938 до весни 1951 року по вул. Центральній, 15 проживав видатний український поет, перекладач, вчений Максим Тадейович Рильський.
Символічно, що першим твором, написаним поетом у власному будинку, було віршоване оповідання під назвою «Любов»:

У грубці затопив Ірпінь,
Узув повстяники й кожуха,
Як памороззю вкритий кінь,
Пробігла полем завірюха –
І стишилась. І серце слуха
Тріщання ідилічних дров
І щось бурмоче про любов.
М.Рильський

М.Рильський

Наше місто було для М.Рильського особливим джерелом натхнення. У довоєнні роки на ірпінській дачі поет мав можливість для спокійної творчої праці у будь-яку пору року. Ірпінь сповна обдарував його всім тим, що було стихією його існування - любов’ю і дружбою, поезією і музикою, природою і фауною. До кінця свого життя Максим Тадейович згадував Ірпінь, який назавжди залишив відбиток у житті і творчому доробку поета.
Максим Рильський до кінця життя вважав Ірпінь – «славетним селищем» та «письменницькою оазою», як назвав він наше місто у вірші «Андрію Малишку в полудень його віку».

Лягали смуги голубі
На пагорби рожеві,
У тихій радості-журбі
Вклонявся вечір дневі –
І огортала ніжна тінь
Поволі, а не зразу
Славетне селище ІРПІНЬ –
Письменницьку оазу.
М.Рильський

В Ірпені з метою увічнення пам'яті видатного поета в 1982 році вулиця Гутенберга та провулок Гутенберга були перейменовані на вулицю Рильського та провулок Рильського.
Співробітники нашої бібліотеки підготували віртуальну книжкову виставку славетного митця слова.

Книжкова виставка до 125-річчя М.Рильського Книжкова виставка до 125-річчя М.Рильського Книжкова виставка до 125-річчя М.Рильського Книжкова виставка до 125-річчя М.Рильського


19 березня 2020

До 90-річчя з Дня народження Ліни Костенко

Ліна Костенко

Які щасливі очі у казок!
Я прокидаюсь, серце калатає.
Зима стоїть персидська, як бузок,
і жоден птах її не хилитає.
Мої палаци, вежі крижані,
Я в першу мить не знаю навіть,
де я, -
чи там, в дитинстві, чи іще у сні,
чи в Ірпені, чи в царстві Берендея.
Я в першу мить не знаю, що це я.
Сосоновий світ здивовано вивчаю.
Я прокидаюсь. І твоє ім'я
наповнить душу сонцем і печаллю.
Ліна Костенко

Так, з осені 1971 до літа 1972 року в Ірпені винаймала квартиру по вулиці Комсомольській, по сусідству з помешканням Паламарчуків, Ліна Костенко. Поетеса написала у нашому місті низку прекрасних поезій інтимної лірики.

З нагоди свята співробітники нашої бібліотеки підготували книжкову виставку ювілярки. Долучіться до перегляду світлин онлайн!

Ліна Костенко Ніла Висоцька. Ірпінь невичерпний Ніла Висоцька. Ірпінь невичерпний Ніла Висоцька. Ірпінь невичерпний

Ніла Висоцька. Ірпінь невичерпний Ліна Костенко Ліна Костенко Ліна Костенко


Завітайте до нас!

Завжди раді Вас бачити

Щоб ознайомитися з попередніми подіями - зверніться до архіву новин

Питання? Відповідь!

рейтинг
відповіді
перегляди
рейтинг0
відповіді1
перегляди298
рейтинг0
відповіді1
перегляди250
рейтинг0
відповіді1
перегляди249
Задайте Ваше питання
Для того, щоб задати питання на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.